Склад грунту

Грунт складається з органічних і мінеральних речовин, повітря та води. Є два загальні типи грунту - мінеральні та органічні. Мінеральні грунти формуються з розчленованих каменів або осаду, отриманого з каменів. Органічні грунти формуються з накопичення матеріалу рослин, зазвичай у вологих умовах.

Мінеральні речовини є структурою грунту і включають половину об'єму мінерального грунту. Інша половина об'єму грунту складається з порожнеч або отворів. Ці порожнечі заповнюються водою, оскільки грунт вбирає дощ або потоки води, потім вода переміщується з повітрям і випаровується, або поглинається корінням рослин. Об'єм органічних речовин дуже низький в грунті, приблизно 1% або менше. Грунт - це біологічно активна матриця. Це - будинок для коріння рослин, насіння, бактерій, морських водоростей та мікроорганізмів.

Біологічно активний грунт є основою для життя  рослинності, яка потребує поживних речовин. Такий грунт очищає проточні води та важливий вуглекислий шар, який впливає на концентрацію атмосферного вуглекислого газу. Якісні характеристики та властивості землі за своєю природою неоднорідні, що обумовлює наявність всіляких видів структур. Такі структури можуть переходити з одного вигляду в іншій як поступово, так і різкими скачками. Структура грунту залежить від багатьох її параметрів: від механічного та хімічного складу грунту, від здатності вбирати воду, від кількості перегною та його якості та т. д.

Розглянемо основні види грунту:

• Зернистий грунт найбільш сприятливий для зростання рослин. Такий грунт добре вбирає вологу, в ньому багато повітря, коріння рослин легко проникає всередину. Для зернистості грунту сприятливе внесення перегною.
  


• Важкий грунт має щільну структуру. В ному міститься глина, тому він погано пропускає повітря та воду. Важкий грунт потребує постійного спушення, але при цьому він добре утримує поживні речовини.
  


• Грунт з пиловою структурою – не призначений для зростання рослин, із-за його сипучості. На такому грунті погано тримається рослинність та вся вода разом з поживними речовинами надходить у нижні шари.
  


• Піщаний грунт складається переважно з піску та містить мало перегною. По своїм властивостям він липкий. Піщаний грунт погано утримує вологу у верхньому шарі, тому потребує частого поливу.
  


• Супіщаний грунт – більш всього підходить для саду. У ньому добре стримується волога та поживні речовини. Він легкий в обробці.
  


• Глинистий грунт складний в обробці. При перекопуванні в ньому утворюються великі грудки. При цьому він добре утримує поживні речовини. Рослини на глинистих грунтах страждають від надлишку вологи та недостачі кисню.
  


• Суглинний грунт досить зернистий та має певний запас поживних речовин, які потрібно постійно поповнювати.

Для розрахунку кількості та виду добрив, які використовуються для поліпшення якості грунту, робляться проби її якісного складу. Такі проби дають інформацію  про вміст в ній фосфорної кислоти, калія та магнію, а також інформацію про кислотну реакцію грунту.